Мистецтво декантації вина: правила та нюанси
Напевно, ви не один раз бачили, як сомельє переливає вино з пляшки у винний декантер. Така процедура називається декантацією і це не просто звичай для красивої подачі вина. Не дивлячись на те, що процес переливання вина загалом нескладний, він має безліч нюансів, про які ми спробуємо вам розповісти.
Відзначимо, що вибір ― декантувати чи ні ― завжди особистий. Хтось вважає за краще насолоджуватися натуральним смаком вина, а хтось декантує навіть шампанське. Втім, сомельє радять декантувати в першу чергу саме зрілі червоні вина, і не декантувати рожеві та ігристі. Також багато експертів не радять декантувати вина з сортів винограду гренаш, піно нуар і небіолло. Втім, із цим можна посперечатися.
Декантери на подарунок
Історично вино завжди подавали в графинах, оскільки пляшки були відсутні в принципі. Вино відвантажували бочками, а подавали напій на стіл у вишуканому посуді.
Сьогодні декантація має дві мети ― очистити вино від осадів, що утворюються в пляшці, та аерація. Осад не лише неестетично виглядає в келиху, але і надає вину гіркоту і в'язкість, а аерація, або насичення вина киснем, сприяє розкриттю винного букету.Раніше декантація була необхідна для всіх вин, тому що не був винайдений процес очищення вина.
Сьогодні декантують вина, схильні до старіння: вінтажні портвейни і червоні вина перевіреної якості.
У недорогих столових винах випадання осаду ― скоріше рідкість, адже вина піддаються жорсткій фільтрації. Для того, щоб перевірити, чи є в пляшці осад, необхідно на 24 години залишити її у строго вертикальному положенні, а потім піднести до світла і оглянути.
Якщо ж мета декантування ― насичення киснем ― варто бути обережним, щоб не зіпсувати вино. Дія кисню здатна завдати шкоди. Чим довше вино контактує з киснем, тим сильніше наслідки такої взаємодії: розпорошений аромат, менш виражений смак. Аерація в першу чергу необхідна для молодих червоних вин, які не досягли оптимальної зрілості.
Більш складні і насичені вина необхідно декантувати за кілька годин до подачі. Для прискорення цього процесу вміст пляшки переливають в графин з широкою основою. Важливо враховувати, що для деяких старих вин тривала аерація може бути згубною. Аерація необхідна і для деяких витриманих білих вин. В такому випадку декантер поміщають у відерце з льодом, залишаючи вино охолодженим.
Для правильного декантування перед процедурою пляшка повинна провести у вертикальному положенні мінімум 24 години (якщо ж вино має великий осад, краще збільшити цей термін). Потім потрібно відкрити пляшку і почати переливати вино в графин або декантер. Важливо, щоб напій стікав по стінках графина, а не відразу потрапляв на дно. Переливати вино краще на світлі, щоб одразу помітити, як тільки осад почне наближатися до шийки пляшки.
Перед декантацією необхідно налити трохи вина в келих і оцінити його якість. Якщо смак вина здається вам неповноцінним, залиште його на 5-7 хвилин і повторіть процедуру. Якщо букет став більш повним, швидше за все, вину необхідна додаткова аерація.
Якщо ж ви сумніваєтеся, чи потрібна вину аерація, відкрийте вино за кілька годин перед подачею, не переливаючи його нікуди. Таким чином, почнеться аерація, але набагато менш інтенсивна.
Залежно від мети декантування вирізняють дві категорії декантерів. Перший тип ― графин з вузьким високим горлом і широкою нижньою частиною. Такий посудина призначена для вин, які потребують інтенсивної аерації. Для благородних вин, яким не потрібна аерація, використовуються інші декантери: витонченої форми, з плавними обрисами, вузькою шийкою або кришкою.
Завдяки декантуванню можна з нового боку поглянути на вже знайоме вино. Тому експериментуйте і шукайте свій власний рецепт: які вина, на вашу думку, варто декантувати, а які ні.
Зрештою, декантація ― це ще й дуже гарний ритуал подачі вина. Чому б не перейняти його у сомельє і не використовувати у себе вдома?
