Декоративна трость: як і навіщо її носити?
Олександр Пушкін, Фрідріх Ніцше, лорд Байрон ‒ всі вони ходили з тростю, віддаючи данину моді свого часу. Кілька століть тому вийти на вулицю без трості вважалося для чоловіка верхом непристойності. Сьогодні ж, навпаки, зустріти кого-небудь з нею ‒ величезна рідкість. Незважаючи на те, що трость вийшла з активного повсякденного користування, вона залишилася аксесуаром, здатним підкреслити непересічність стилю.
Історія трості налічує не одну тисячу років. Її попередницею була звичайна палиця, а пізніше ‒ посох. Спочатку головним призначенням цього аксесуара була допомога при ходьбі, і тільки через багато століть трость стала виконувати і декоративну функцію.
Головна мета такого виробу ‒ доповнювати образ свого власника. Крім того, трость приносила і додаткові зручності, зокрема, нею можна було стукати у вхідні двері, відбиватися від собак і використовувати для самозахисту. У Середньовіччі цей аксесуар став символом вищої військової посади: саме наявністю трості офіцери відрізнялися від рядових.
Тростини на подарунок
Серед знаті трость використовувалася як атрибут високого становища. Її вартість могла рівнятися фамільному стану. Трость переходила у спадок дітям і онукам. Вона була не лише деталлю гардероба, але і предметом колекцій: трость привозили з далеких поїздок і замовляли у найкращих майстрів. Найвідомішою була колекція тростей Вольтера, яка налічує 121 предмет.
Цікаво, що в Англії ‒ батьківщині денді ‒ навіть ввели спеціальний податок на цей аксесуар. Причиною цього стало те, що трость нібито псує дорожнє покриття.
В кінці 17 століття трость перестала бути предметом виключно чоловічого гардероба. Появу жіночих тростинок пов'язують з модою на високий каблук. Ходити в туфлях з таким каблуком було не дуже зручно, тому жінки допомагали собі тростю. Декоративна функція була для жінок не головною. Крім опори, трость служила ще й своєрідною сумочкою: в неї можна було заховати носовичок, парфум, любовні листи та інші дамські дрібниці.
Правила етикету для джентльменів забороняли розмахувати тростю на вулиці і носити її під пахвою, адже так можна випадково зачепити людину, яка проходить повз. Непристойним вважалося використання трості не за призначенням, наприклад, в якості указки в музеї. Ці правила актуальні і по сьогоднішній день. Крім того, побачивши знайомого, слід взяти трость у ліву руку, звільнивши праву для рукостискання. Якщо ж чоловік прогулюється з представницею прекрасної статі, трость необхідно тримати в руці, що знаходиться з зовнішньої сторони.
Різновидів трості дуже багато. Основні з них: цільна (найчастіше виконана з дерева), складна (її можна носити в сумці або рюкзаку), декоративна (найбільш важливим є її розкішний зовнішній вигляд) і трость із секретом (оснащена ножем, ліхтариком, фляжкою або іншою корисною річчю) .
Декоративні трості відрізняються матеріалом ствола, стилістикою оформлення рукояті і колекційною цінністю. Найвиразнішою частиною є її руків'я, оригінальний дизайн якого може багато розповісти про свого власника. У всі часи найбільш популярними вважалися рукояті у вигляді пташиної або звірячої голови. Така рукоять втілювала в собі харизму тварини, у вигляді якої вона виконана: силу і владність лева, мудрість орла, спритність пантери.
При виготовленні елегантних тростей використовуються екзотичні породи дерева, наприклад, американську вишню, зебрано, ятоба, лайсвуд, сапеле, а для оформлення рукояті ‒ бурштин, бірюзу, кістку, метал, а також дорогоцінні метали. Колекційні трості також прикрашаються іменним гравіюванням, інкрустацією з кістки, дорогоцінним камінням, золотом або сріблом. Ексклюзивне і багате оформлення перетворює такі трості у предмет мистецтва.
Правильно підібрана трость стане фінальним акордом вигляду світської людини і виразною деталлю іміджу. Сьогодні трость ‒ це аксесуар справжнього чоловіка, який не боїться виділитися з натовпу і вигідно підкреслити позитивні риси свого характеру.
