Інтерв'ю з - В'ячеславом Дідковським, українським скульптором з неповторним стилем

В'ячеслав Дідковський - український скульптор, який робить приголомшливі статуетки, в тому числі для нашого інтернет-магазину. Але, незважаючи на виняткову майстерність, яку він показує при створенні своїх шедеврів, інформації про самого творця в мережі не так вже й багато. Тому ми вирішили записати з В'ячеславом Дідковським невелике інтерв'ю, щоб розкрити перед відвідувачами нашого інтернет-магазину особистість людини, яка стоїть за створенням чудових і оригінальних статуеток. Деякі з них піднімають тему кобзарства, в інших розкривається краса і тонкість звучання флейти, треті присвячені темі сім'ї.

Про унікальність техніки роботи з міддю, свою династію майстрів і стан мистецтва в Україні

1. Я прочитав, що ви потомствений художник по металу. Чи не могли б ви докладніше розповісти про вашу династію майстрів?

Вибір моєї професії багато в чому був визначений моєю родиною, в якій мій дід, Онуфрій Дідковський, був хоч і сільським, але дуже майстерним ковалем, як кажуть, місцевим «Лівшою». Для того часу робити ковані карети, інкрустувати старовинні австрійські рушниці, проживаючи в невеликому селі Житомирської області, було справжньою дивиною. Ця любов до ремесла передалася і моєму батькові, Миколі Дідковському.

2. Також я дізнався, що ви віддаєте перевагу міді, хоча навіть в нашому інтернет-магазині є ваші роботи з бронзи. Якщо це так, то чому саме з міддю, а не з бронзою або будь-яким іншим матеріалом?

Мідна скульптура була початком мого творчого життя, хоча технік і жанрів, в яких я працював, дуже багато. Починаючи від книжкової графіки, в якій я вважаюся одним з кращих в Україні, живопису, офортів, ювелірної справи як дипломований ювелір.

3. Ви володієте унікальною технікою пайки скульптури з листової міді. Можете пояснити в чому її унікальність так, неначе перед вами стоїть восьмикласник?

Скульптура з паяної міді, незважаючи на її візуальну декоративність, має в собі ювелірну вишуканість. Використання величезної кількості дрібних деталей, фактур, ажурність відрізняє її від класичної бронзової скульптури. Вона оригінальна і ексклюзивна в силу неможливості точного повтору. Цією скульптурою не може займатися кожен скульптор класичного жанру через технічну складність, на освоєння якої йде все життя. А це специфічний інструмент і оснащення, які потрібно робити тільки самому, так як їх не існує в природі. Цьому жанру не вчать в художніх вузах, за винятком загальних технологій ювелірної справи.

4. Ваш улюблений скульптор, який вплинув на вас найсильніше. Може бути, навіть не один.

У юнацькому віці, коли прочитав книгу Ірвінг Стоун "Муки і радості» про життя і творчість Мікеланджело, у мене стався переворот свідомості, і з тих пір я в мистецтві. А взагалі дуже багато справжніх художників-титанів надихають мене на творчість.

5. Ви пробували себе в іншому жанрі? Можливо, в живописі або іншій творчій сфері? І який, на вашу думку, стан мистецтва в цілому в нашій країні? Поділіться вашими думками про стан саме скульптурної майстерності в Україні. Що добре, а що хотілося б і краще?

У мистецтві існує поняття культури мистецтва - це основний критерій, який визначає стан справ. На сьогоднішній день ми маємо майже плачевний результат. Ситуацію утримують справжні художники, вони часто знаходяться в тіні, але саме їх невидима присутність допомагає зберегти дух справжнього мистецтва. Сама модель сучасного життя збільшила цинічну складову і тим самим зменшила роль мистецтва в житті людини. Мистецтво має стати національною ідеєю України, в іншому випадку Україна не має ніяких перспектив, ні в жодній області людського життя.
«Нація, яка навчить своїх дітей малювати і писати, читати і рахувати, перевершить усіх інших в науці і ремеслах» Дені Дідро.

6. Ви працюєте в самих різних стилях. Є навіть робота в стилі стімпанк. Чи є у вас якийсь один або кілька улюблених стилів?

Мені подобається дуже багато стилів і не тому, що я не можу визначитися, а тому що це збагачує мій внутрішній світ. Наше життя обмежено часом і хочеться витратити його не на міщанський шум, а на творення нових цікавих та виразних форм. Всі стилі гарні, питання тільки в професійному підході до них.

7. Що ви вважаєте своєю найкращою роботою на зараз? Після якої ви сказали собі як Блок колись: «Сьогодні я геній».

Я той, хто любить мистецтво в собі, а не себе в мистецтві. Моя місія в цьому світі - зробити якомога більше прекрасного, без марнославства і зарахування себе до геніїв. Геніальність мою визначить майбутнє покоління, якщо на це буде причина і сенс.

8. Ваші подальші найближчі творчі плани?

У мене намальовані сотні цікавих ескізів майбутніх робіт. У планах ще пожити, щоб здійснити більшу частину з них.
Найбільша мрія пов'язана з одужанням суспільства, а все інше здійснилося б автоматично. Ідеальна модель існування, типу «Ауравіль» (міжнародне місто на півдні Індії, що засноване у 1968 році. За заявою творців місто повинно стати експериментом по створенню міжнародного співтовариства людей, що живуть поза політикою і релігійних уподобань - прим. автора) - це мрія для творчої людини.

9. Яка ваша найбільша творча мрія? Настільки амбітна, що стоїть практично на межі нездійсненності. Наприклад, виставлятися в Луврі або щоб в Україні побудували музей, присвячений, в основному, вашим роботам?

Виставлятися в Луврі це вкрай нудна історія, на межі блюзнірства і дешевого піару, вона не гідна справжніх художників.
Мені хотілося б, щоб в Україні для початку були відкриті художні галереї, художні майданчики різних рівнів. Активне мистецьке життя, музеї - це дуже сумне видовище. Я не фаталіст, а дивлюся на речі реально і осмислено.